Освітня програма для 6 класу на 2023-2024 н.р.

ПОГОДЖЕНО                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради                          Наказ по Пiдгорецькому ЗЗСО

Пiдгорецького   ЗЗСО                                           №  63      від 01.09.2023 року

протокол № 1 вiд 01.09.2023 р.                      Директор __________Дзьоба Н.Ю.

Освітня програма для  6 класу Підгорецького ЗЗСО I-II ступенів  з дошкільним підрозділом

 Заболотцівської сільської ради

Золочівського району Львівської області
 

1. Вступна частина
   Організація освітньої діяльності в 5-6 класах Підгорецького ЗЗСО здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року(схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р -https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898.
   Освітня програма для 5 класу Підгорецького ЗЗСО (далі - Освітня програма - ОП)ґрунтується на визначеній Законом України «Про освіту» меті повної загальної середньої освіти, що передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності,  окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів, спланованих i організованих для досягнення учнями визначених результатів навчання.
   Освітня програма визначає:
   - деталізований опис компетентностей учнів;
   - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
   - загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;
   - форми організації освітнього процесу;
   - деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання;
   - перелік i пропонований зміст освітніх галузей;
   - логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних
   навчальних програмах;
   - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом освіти.
   Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
   - дитиноцентризму і природовідповідності;
   - узгодження цілей, змісту i очікуваних результатів навчання;
   - науковості, доступності i практичної спрямованості змісту;
   - наступності i перспективності навчання;
   - взаємозв'язаного формування ключових i предметних компетентностей;
   - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних
   компетентностей;
   - можливостей реалізації змісту освіти через предмети aбo інтегровані курси;
   - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
   - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних i фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
   Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких
   ключових компетентностей:
   · вільне володіння державною мовою;
   · математична компетентність;
   · компетентність в галузі природничих наук, техніки і технологій;
   · інноваційність;
   · екологічна компетентність;
   · інформаційно-комунікаційна компетентність;
   · навчання впродовж життя;
   · громадянські та соціальні компетентності;
   · культурна компетентність;
   · фінансова грамотність.
   Для формування ключових і предметних компетентностей у зміст кожного предмету закладено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток»,«Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».
   Призначення наскрізних інтегрованих змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань наближених до життя.
   Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування
   ключових компетентностей, які характеризуються доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів та здібностей, професійних намірів, наявних готових знань з різних предметів.
   Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на
   формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
   «Громадянська відповідальність» націлена на формування відповідального громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.
    

Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров'я і безпека»
прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного громадянина суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.
Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Проектно-технологічна компетентність – це здатність учня застосовувати знання, уміння, навички у процесі проектно-технологічної діяльності учнів для виготовлення виробу (або надання послуги) від творчого задуму до його втілення у готовий продукт (послугу) за обраною технологією.
Навчальний процес зорієнтований на кінцевий результат у вигляді очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у базовій середній школі.
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть
розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти, табелем навчальних досягнень учня/учениці). У разі відсутності результатів річного
оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
2. Загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг навчального навантаження в освітній програмі закладу
відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному в
Державному стандарті базової середньої освіти (Додаток 23) та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (Додатки 1,2). Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі Підгорецького ЗЗСО  встановлено у межах вказаного в Державному стандарті та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів розподіллено між роками
навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми
компонентами.
Обсяг навчального навантаження для учнів для 5-х класів – 1085
годин/навчальний рік, для учнів 6-х класів – 1190.

3. Навчальний план

Робочий навчальний план для 5 класу розроблено за Типовою освітньою програмою для 5-6 класів, затвердженою наказом МОН основі типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021р.

Погоджую                                                                                                                       Затверджено

                                                                                                           Директор:          Дзьоба Н.Ю.

Голова ПК Підгорецького ЗЗСО                    Наказ Підгорецького ЗЗСО №  59 від 31.08.2022 р.

Рішення педради №1 від 31.08.2022 р.

 ___________Масляник О.П.

31.08.2022 р.

Річний навчальний план 5-го класу

                                            Підгорецького ЗЗСО

на  2022 – 2023 н.р.

Розподілено додаткові години для вивчення навчальних предметів,
інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять. Кількість навчальних годин, визначена в навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, зокрема, на мовно- літературну галузь   – 1година, на  етику- 0,5 годин, на інформатику – 0,5 год.(використовуються додаткові години).
Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано
гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.
 

4. Перелік навчальних програм
Відповідно до навчального плану використовуються перелік навчальних
програм, які затверджені педагогічною радою. Оскільки навчальні програми
спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової
середньої освіти, під час формування переліку цих програм враховано особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення, навчально-методичний супровід конкретних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей, варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної
програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно- тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування
вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
5. Опис форм організації освітнього процесу
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, інтерактивні форми i методи навчання — дослідницькі, інформаційні, проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку aбo в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за у мови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм i методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
6. Оцінювання навчальних досягнень учнів
Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати
навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження
об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. В оцінюванні
навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.
Окрім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного)
оцінювання, у ліцеї здійснюється проміжне оцінювання результатів навчання з
предметів та інтегрованих курсів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники ліцею залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми.
Поточне формувальне оцінювання
Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання
на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації
формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти: Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо).
Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання,
передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.
Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень
їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року.
Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв
оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.
Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно
до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному.
Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня /
учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально.
Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно
від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну
діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для
покращення результатів навчання.
Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Підсумкове оцінювання

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати
навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього
компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної
середньої освіти може ухвалити рішення про оцінювання результатів навчання
складників вибіркового освітнього компонента.
Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної
діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.
Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих
семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.
Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п.
3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання
керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки
здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).
Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку
повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним
представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.
 

Критерії та шкала оцінювання
Оцінювання зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової
середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені
навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань,
що охоплюються навчальним матеріалом;
- комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних
технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і
графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного
виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.
Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів
навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, у першому місяці
навчання 5-го класу підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання учнів буде здійснюватися за рівневою шкалою, а його результати позначатимуть словами або відповідними літерами: «початковий (П)», середній» (С), «достатній» (Д),«високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі).
Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через
тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень
робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).